Кодекс волонтера

КОДЕКС ВОЛОНТЕРА

м. Переяслав, 2023 рік

1. Загальні положення

Волонтерська діяльність є основою побудови й розвитку громадянського суспільства. Вона втілює найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.

Волонтерська діяльність – індивідуальна чи колективна – є способом:

• підтримки й зміцнення таких людських цінностей, як піклування та надання допомоги членам громади;

• використання кожною людиною своїх прав та обов’язків як члена певної громади в процесі навчання й розвитку впродовж усього життя, щоб реалізувати весь свій людський потенціал;

• взаємодії між людьми, незважаючи на всі відмінності, для спільного життя в здоровому стабільному суспільстві, для спільного вироблення нових способів вирішення проблем, які виникають.

Цей Кодекс підтримує право кожної жінки, чоловіка, дитини та організації на вільне об’єднання в спілки й провадження волонтерської діяльності без будь-якої дискримінації щодо культурного та етнічного походження, віросповідання, віку, статі, фізичного, соціального чи економічного становища. Усі люди у світі повинні мати право на вільне витрачання свого часу, таланту та енергії на користь інших людей або громади, працюючи індивідуально чи в колективі й не сподіваючись на фінансову винагороду.

2. Основні етичні цінності волонтера:

гуманізм;
чесність;
взаємоповага;
порядність;
відвертість;
справедливість;
милосердя;
альтруїзм;
ввічливість;
емпатійність;
інтерес до діяльності;
наполегливість;
цілеспрямованість;
самодисципліна;
відповідальність;
сміливість;
самоконтроль;
оптимізм;
великодушність;
толерантність;
інтелектуальність;
акуратність;
співчутливість;
незалежність;
раціональність;
ініціативність;
старанність.

3. Основні принципи волонтерської діяльності:

1. Солідарність – діяльність волонтера спрямована на досягнення спільних цілей і не суперечить її принципам.

2. Добровільність – волонтер надає допомогу за власним бажанням у вибраному напрямі волонтерської діяльності. Ніхто не може бути змушений діяти як волонтер, доброволець діє за велінням серця, це завжди його рішення й прагнення долучитися до творення кращого світу.

3. Законність – діяльність волонтера не повинна суперечити законодавству України і цьому Кодексу.

4. Безоплатність, волонтерство – це завжди безоплатна й безкорислива діяльність. Волонтер не отримує коштів чи іншої матеріальної вигоди від надання волонтерської допомоги, проте можуть бути компенсовані витрати волонтера, пов’язані з його діяльністю; натомість здобуває можливості для особистого розвитку, унікальні знання та навички, цінні знайомства й можливість реалізувати свій потенціал через допомогу іншим.

5. Сумлінність – волонтер, який взяв на себе зобов’язання виконати ту чи іншу роботу, повинен довести її до кінця і в строк.

6. Суспільна користь завжди лежить в основі волонтерської діяльності. Вирішення чи пом’якшення соціальної проблеми – те, навколо чого фокусується діяльність кожного волонтера або волонтерської групи. Не має значення обсяг наданої допомоги, важливо те, наскільки волонтерам удається бути поруч із тими, хто потребує допомоги найбільше.

7. Залучення до проектів, подій, заходів – ми всі – одна команда.

4. Основні цілі і мета волонтерської діяльності:

1. Сприяння у проведенні соціально вагомих заходів і акцій (не політичного характеру), спрямованих об’єднати зусилля для координації дій у підвищенні ефективності надання благодійної допомоги, забезпечити максимальну ефективність матеріальної, організаційної та правової допомоги, здійснення заходів для досягнення спільних цілей, які полягають у всесторонній допомозі Збройним силам України, внутрішньо переміщеним особам, дитячим будинкам (дітям сиротам), інвалідам війни, ветеранам війни, спортивним та навчальним закладам, притулкам для тварин, медичним закладам та інше, а також у разі виникнення обставин, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, землетрусу, військових дій.

2. Систематична комунікація та координація спільних дій між волонтерами, громадськими організаціями, благодійними організаціями, а також їх комунікація та координація з державними органами та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, спрямованих на створення прозорості, довіри, партнерських відносин та поліпшення співпраці.

3. Придбання нових знань і навичок, обмін інформацією і досвідом, що пов’язані з реалізацією програм та проектів у сфері соціального захисту волонтерів, участь у тренінгах для волонтерів, на форумах, круглих столах, конференціях, засіданнях.

4. Можливість повноцінного розвитку особистого потенціалу, прагнення до покращення своїх професійних навичок, висока якість роботи та послуг, побудованих на соціальній відповідальності перед суспільством.

5. Пошук і підтримка однодумців, зміцнення командного духу та взаємодопомога.

6. Відповідальне ставлення до конфіденційної інформації про отримувачів допомоги, її надавачів.

7. Відданість місії, цілям та задачам.

9. Прагнення такого розвитку волонтерства, який би:

• збільшив залучення всієї спільноти до процесу визначення та розгляду наявних проблем;

• заохотив молодь до лідерства через надання послуг протягом великої частини життя;

• надав слово тим, хто не може за себе говорити;

• дав змогу всім провадити волонтерську діяльність;

• додав, проте не замінив відповідальності інших секторів і зусиль оплачуваних працівників;

• дав змогу людям мати упевненість у власних силах і творчі здібності;

• сприяв родинній, національній та глобальній солідарності.

10. Волонтери та волонтерські організації, мають спільно відповідати за:

• створення середовища, у якому до праці волонтерів ставляться з розумінням, що дасть змогу досягти більшого порозуміння щодо кінцевих результатів спільної праці;

• визначення критеріїв участі волонтерів, зокрема умов укладання угод із волонтерами, для вироблення певної політики роботи з волонтерами, що дасть змогу ефективно використовувати працю волонтерів;

• забезпечення відповідних гарантій для волонтерів і тих, кому вони надають свої послуги;

• навчання, постійне оцінювання та визнання волонтерів;

• забезпечення доступу до волонтерської діяльності всім людям, без жодних обмежень щодо фізичного, економічного, соціального чи культурного становища.

5. Волонтером може стати:

– громадяни України, які досягли 18-річчя, а також неповнолітні віком від 14 років (з письмової згоди батьків або осіб, які їх заміняють), іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах;

– будь-яка громадська або благодійна організація може займатися волонтерською діяльністю;

– за необхідністю або за своїм бажанням, волонтер чи волонтерська організація може припинити свої зобов’язання.

6. Підставою для набуття статусу волонтера є:

– щире бажання нести добро людям та навколишньому середовищу;

– прийняття і розуміння цілей, мети і принципів діяльності волонтерства;

– надання відповідної заяви, на основі якої укладається меморандум про співпрацю.

7. Волонтер має право:

1. Вибрати вид діяльності, який відповідає його потребам і прагненням;

2. Отримувати необхідну інформацію і матеріальні засоби для виконання поставлених перед ним задач;

3. Вносити пропозиції при обговоренні форм і методів здійснення волонтерської діяльності;

4. На визнання і подяку за свій труд;

5. З об’єктивних причин відмовитися від виконання покладеної на нього місії;

6. Припинити свою діяльність за власним бажанням або за відповідним рішенням.

8. Волонтер зобов’язаний:

1. Поважати отримувачів допомоги, її надавачів, волонтерів, волонтерські організації;

2. Чітко і сумлінно виконувати свою місію;

3. Співвідносити свої інтереси з потребами оточуючих і задачами, які перед ним ставляться;

4. Не завдавати матеріальних збитків ресурсам та устаткуванню, переданим волонтеру у тимчасове користування для здійснення добровільної діяльності та повернути їх після закінчення роботи;

5. Дотримуватися законодавства України і цього Кодексу;

6. Надавати бухгалтерську та іншу звітність про свою діяльність у встановлені строки.

9. Відповідальність за порушення Кодексу

За порушення Кодексу до волонтерів та волонтерських організацій може бути застосована така міра відповідальності: дострокове розірвання меморандуму про співпрацю.

10. Правові засади волонтерства

Серед нормативних актів, які регулюють волонтерську діяльність в Україні, виокремлюють:

Закон України «Про волонтерську діяльність» – основний документ, який регулює відносини, пов’язані з наданням волонтерської допомоги. Закон визначає, хто може надавати волонтерську допомогу, у яких напрямах та за яких умов.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» – основний документ, який регулює відносини у сфері благодійності. Зокрема, Закон визначає поняття благодійної діяльності, благодійної організації, бенефіціара, а також виокремлює сфери благодійності та умови збору благодійних пожертв.

Податковий кодекс України «щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами».

11. Популяризація волонтерської діяльності

Цей Кодекс створений для:

1. Волонтерів і волонтерських організацій, щоб заявити про свою віру у волонтерську діяльність як у креативну та моделюючу силу, яка:

• сприяє створенню міцних і стабільних громад, у яких поважають гідність людини та навколишнього середовища;

• спонукає людей користуватися своїми людськими правами, тим самим покращуючи своє життя та життя оточуючих;

• допомагає вирішувати культурні, економічні та екологічні проблеми;

• сприяє формуванню гуманного суспільства через всесвітню співпрацю й взаємодопомогу.

2. Лідерів усіх секторів, щоб об’єднати свої зусилля для створення потужних та ефективних місцевих волонтерських центрів як базових пунктів волонтерського руху.

3. Уряду забезпечити право людини на провадження волонтерської діяльності, зняти всі законодавчі перешкоди, які існують у країні, залучати волонтерів до своєї діяльності, надавати волонтерським організаціям ресурси для популяризації і підтримки ефективної мобілізації волонтерських сил та керування діяльністю волонтерів.

4. Бізнесу заохочувати залучення своїх працівників до волонтерської діяльності на благо місцевих громад і надавати людські й фінансові ресурси для розвитку відповідних інфраструктурних організацій.

5. Засобам масової інформації висвітлювати волонтерські історії та інформувати громадськість про волонтерську діяльність для залучення якнайбільшої кількості людей до волонтерського руху.

6. Закладів освіти заохочувати й сприяти залученню людей різного віку до волонтерської діяльності, створюючи можливості для ознайомлення з волонтерською діяльністю через певні освітні програми та курси.

7. Релігійних організацій проголосити волонтерство своєрідною відповіддю на духовне покликання всіх людей до служіння.

8. Громадських організацій створити дружнє організаційне середовище для волонтерів і надати людські й фінансові ресурси, необхідні для ефективного залучення волонтерів.

Затвердженно:

Правлінням Громадської організації «Міжнародна асоціація волонтерів, переселенців та біженців України» 15 квітня 2023 року

Пропонуємо волонтерській спільноті долучитися і підписати “Кодекс Волонтера”